Уляна Степанова
Коли мені тяжко бува
І сум огорта мої дні,
То рідної пісні слова
На серце лягають мені.
І знов мене пам'ять веде
Туди, де подвір'я батьків,
Де сонях вродливий цвіте
У затишку буйних садів,
Де в квітах черешні зоря,
А жайвір над ними співає
Де матінка рідна моя
Мені рушники вишиває.
Чудовий і милий мій край,
До тебе слова промовляю.
Тут квітів яскравий розмай.
Тут щастя і радість буяють!
Любій матусі присвячую
Мамо, матуся, матусенько рідна!
Ти в нас найкраща, ласкава, привітна.
Хочу сказати : "Люблю тебе дуже!"
Щиро говорю, повір мені, друже.
Рано підводишся кожної днини.
Все ти встигаєш зробити для мене.
Мити, прибрати, і приготувати,
До столу подати, і пожартувати,
Дітей пригорнути, коли й дорікнути.
Лиш пізно увечері міцно заснути.
Кожного ранку почнеш все спочатку –
І аж до вечора...
Потім - до ранку.
Натомлені руки твої я цілую,
Пригорнусь до тебе, про щось поміркую.
Так мрію про спокій твій без перестанку,
За тебе молюся я кожного ранку.
Рідненька моя, тобі хочу сказати:
"У цілому світі найкраща ти мати!"
Я зичу здоров'я тобі і наснаги,
Так будь же щасливою завжди ти з нами!
