Єлизавета Черткова
Рідна мова
Уквітчана вона піснями,
Багата ніжними словами.
Дарує нам красу і казку,
І материнську милу ласку.
Це мова рідна, солов'їна.
Неначе матінка - єдина.
Ти – майбуття і сподівання.
Прийми ж від мене ці вітання!
Була і будеш ти прекрасна,
Ласкава, ніжна, тепла, ясна.
Красуйсь в віках, вкраїнська мово.
Даруй нам пісню колискову.
В серцях людей живи, чудове
Вкраїнське рідне щире слово!
Вишиванка
Вишиванку вишивала,
Сидячи біля вікна.
Ниточку до нитки клала
На шматочок полотна.
Тут червоне, тут зелене –
Вийде квітка чарівна.
Вишиванка – диво в мене.
До лиця мені вона.
Вишивала і співала
Про мій милий рідний край,
І про матінку згадала,
Й про своє село – розмай.
Дочекаюсь скоро свята,
В вишиваночку вберусь.
Хай радіють мама й тато.
Ще потішу і бабусь.
Я – маленька українка!
Вишиванка – до лиця.
Хай лунає пісня дзвінко!
Квітне хай земля моя!
Біля годівнички
Із лісів, гаїв, де сніговиці,
Де зима стежини замела,
Прилетіли снігурі, синиці
У садки до нашого села.
Годівничку їм приготувала.
Он вона - на гілці під вікном.
В неї пташкам любим насипала
Крихти хліба і смачне зерно.
Пригощайтесь, горобці, синиці!
Треба завірюхи переждать,
Щоб, коли зима мине, піснями
Весну-чарівницю зустрічать.
