Сорочку мати сину вишивала І душу, й серце в вишивку вкладала. Як пам’яті народної відлунки, На полотні з’являлись візерунки, Де кожен хрестик – то життєві миті… Мережила по білому блакиттю, Лягала ниточка до ниточки мрійливо – Дитині б долю вишити щ
Дата: 20.05.2021 10:41
Кількість переглядів: 72
